24.1.17

Снова про мову…



как мы стали русскоязычными, живя в украине???
украинский язык столетиями запрещали, а десятилетиями при совке он был факультативом, все преподавание в большинстве школ, во всех институтах было принудительно, без вариантов, только на русском - нам показывали, что украинский вообще не нужен
у меня в классе были ребята, у которых дома родители говорили на украинском, но мои одноклассники уже становились русскоязычными - это происходило прям у меня на глазах, принудительно, незаметно, по-скотски, по-совковому, они и сами не понимали, что их опускают, стеснялись своей родной мовы!!!
это нормально всё??? то есть, давайте примем это как само собой произошедшее, и пусть развивается дальше в том же направлении???
КАК вернуть украинский язык хотя бы в официоз, где, несмотря на уже имеющиеся законы о чиновниках, эти самые чиновники гордо разговаривают на руSSком???
только так: вернуть украинский язык в школы, в вузы, на радио и телевидение, чтобы хотя бы новые поколения уже рассматривали его как основной в стране, как органичную часть страны, а не факультатив!!!
я русскоязычный. почему - написал выше, меня не спрашивали, мне не предлагали варианты - меня таким сделали, просто не было других вариантов
как русскоязычный, которого сделали таким в совке, я считаю, что нужно спокойно, вводя украинский в образование и сми и делая его основным, как раньше был руSSкий, возвращать его на его законное место - само это, к сожалению, не произойдет
не нужно говорить ерунду, что из-за языка война и прочее - парашка готовила войну десятилетия, с самого начала, как только распался совок, парашка начала готовиться к его возобновлению военной силой - агрессия была не только в украину, но в молдову, в грузию, так что законы о языках тут ни при чем, они просто использовались для разжигания дополнительной ненависти у быдла, это да
насколько я понимаю, сейчас хотят придумать такой закон, чтобы без насилия, спокойно, путем введения украинского в систему образования и сми как основного, начинать воспитывать новые поколения именно как граждан украины, а не совка-парашки-адиннарот - при этом никто не собирается совковых пенсов заставлять переходить на мову, это же смешно даже думать о таком, их уже и могила не исправит!!!
и хватит втирать про великие руSSкую литературу и искюйство - чем они заканчиваются, мы видим столетиями в парашке - полным фашизмом = без этой "великой руSSкой литературы и такого же искюйства" обходится 99,99% населения земли, и только нам втирают, что они самые грандиозные в мире
кимы, галичи, высоцкие и т.д. - пусть в рашке ими занимаются - в свое время я любил высоцкого, сейчас вроде есть в компе все, что он записал - а слушать не хочется, уже не актуально...
если не принять законодательных мер - после столетий системного уничтожения украинский язык не возродится, сами по себе такие процессы не происходят
ну и напоследок - вот как дело в израиле было - давно написал - очень актуально знать: Давайте поговорим о «проблемах украинского языка» на иврите! = http://alexabarboss.blogspot.com/2011/03/blog-post_8295.html
и еще:
Языковая теорема: даже Гриша Перельман стопудово отдыхает! = http://alexabarboss.blogspot.com/2011/03/blog-post_752.html
и да, прекрасно знаю украинский, могу все то же самое, но на мове - просто для руSSких патриотов, чтоб им не надрываться, если прочесть захотят
24.01.2017

3 комментария:

  1. Петро Олещук
    · Киев ·
    Чомусь я ще ніколи за фразою: "Какая разница на каком языке говорить?" Ще жодного разу не чув продовження: "Добре, дідько з вами, говоритиму українською - мені реально пофіг".
    Цікаво, чому?
    https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1543351349026231&id=100000541433652&hc_location=ufi

    ОтветитьУдалить
  2. Дмитро Корчинський
    В Одесі поруч стоять Пушкін і жена єго пушка ( британська корабельна гармата ХІХ ст. ) Якось, ще за Януковича трапилося там бути. Я ніколи не пропускаю нагоди поспоглядати яку небудь гармату. А в цей час мій приятель пристав до екскурсії біля Пушкіна, де екскурсоводка розповідала провінціалам, що її дочку в школі примусили вивчати Пушкіна в українському перекладі і що вона пообіцяла дочці відрізати язика якщо почує від неї бодай строфу українською. А чи примушуєте ви дочку читати Шекспіра в оригіналі? - питає приятель. Ні, в російському перекладі - відповідає та. Далі була нецензурщина до якої вдаються російські інтелігенти, коли не мають стандартної відповіді на незручне питання.
    Колись в класичних гімназіях, розповідав Куріньській, робили такий ланцюжок: грецький вірш гімназист перекладав французькою, другий гімназист перекладав французький переклад латиною, третій перекладав те що вийшло німецькою, четвертий німецький переклад перекладав грецькою і тоді порівнювали грецький оригінал з грецьким перекладом. Гарна вправа. Порівняння перекладів з оригіналами - благотворне. Що міг би підтвердити й Пушкін, який французькою спілкувався вправніше, ніж московською.
    Іноді я навіть захоплююсь нашими рускоязичеськими братами й сестрами. Їхньою здатністю до спротиву.
    Нещодавно розговорився з гримершею на ТБ. Жінка років п'ятдесяти. 30 років мешкає в Україні. Зізналася мені, що не може дивитися україномовні новини, не розуміє мови. От такі жінки і є сіллю московської землі.
    Українцям варто у них вчитися не розуміти мови ворога.
    https://www.facebook.com/korchynskyi/posts/1245493765516153

    ОтветитьУдалить
  3. @Владимир Плоскин
    Спробую поділитися власним досвідом... Прийшов викладати до Академії в 1997 р... Начальник Академії у співбесіді спитав, а чи зможу я викладати одразу українською мовою? Я сказав, що спробую... Він дуже делікатно попросив, щоб одразу розпочав читати лекції українською мовою... Дали читати одразу чотири різних загальноінженерних дисципліни... Скажу одразу, що було дуже важко. Особливо з технічною термінологію... Але знайшов два російсько-українських словника (фізичний та хімічний), і справа пішла... Дуже важким був момент, коли вдома розмовляєш російською, а на роботі треба було проводити усі види занять українською. Тоді узяв за правило, переступаючи поріг в академії, переходити одразу повністю на спілкування українською мовою. Тоді, вже коли заходив до аудиторії і починав читати лекції, було значно легше "перемикатися". Паралельно йшла робота з написання лекцій та усіх посібників одразу українською мовою... На роботі у всіх склалося враження, що я російську мову не знаю... :-) Через декілька років на кафедрі раптово заговорив російською мовою, і з однією викладачкою сталася... істерика. Вона кричала, щоб я не смів говорити російською мовою з бандерівським акцентом... :-) Вже через декілька років, коли ми з генералом пригадували усі ці події, спитав його, чому він наполягав, щоб я одразу викладав українською мовою. Все виявилось дуже просто... Вийшов наказ міністра оборони, що в армії має бути одна мова - державна. В академії, як і в інших вишах, це зустріло шалений опір з боку викладачів, які у будь який спосіб уникали переходити на українську... Начальнику академії усі викладачі доводили, що не можна перейти на викладання українською, бо немає української термінології... Ось він і використав мене, як нову людину, щоб зробити "затравку". Через рік усі викладачі були вимушені перейти на викладання українською мовою... Щодо того якою мовою думає людина... Колись мені один психолог казав, що люди думають за допомогою образів, звуків і відчуттів, а свої думки вже викладають мовою... Через це гадаю, що усі, хто закінчував школу в Україні і вивчав українську, навіть у російській школі, знають мову. Звичайно, перехід на українську мову, коли ти все життя нею не користувався, завдає певні складощі. Але усе залежить від особистого бажання, як і в будь-якій іншій справі... Головне - практика... Візьміть собі на озброєння робити так, як я це зробив з самого початку. Спілкуйтесь усюди українською мовою, пишіть українською мовою, і через певний період усе стане на свої місця... І тоді не буде потрібно відшукувати потрібні слова, вони прийдуть самі... Бажаю успіху! :-)

    ОтветитьУдалить

КОММЕНТАРИИ ПОЯВЛЯЮТСЯ ПОСЛЕ МОДЕРАЦИИ!!!